Батькам: «Як спілкуватися з підлітком/ бар’єри у спілкуванні»

2017-03-29

Прийоми ефективного спілкування зі своєю дитиною

Відкласти справи заради розмови з дитиною

Під час спілкування з дитиною не варто займатися іншими справами. Дитина може подумати, що вона для вас не така цікава, як наприклад, комп’ютер.

Розмова на рівні зросту дитини

Під час розмови надзвичайно важливо знаходитися на ріні дитини, наприклад сісти разом на диван. Це необхідно для встановлення зорового та емоційного контакту.

«Відображене вислуховування»

Демонструйте дитині, що чуєте її (наприклад, словами «угу», «так», «а далі»).

Дозвольте дитині проявити власні почуття.

Доведіть дитині, що правильно зрозуміли її повідомлення.

Мова тіла

Уважно слідкуйте за «мовою тіла» дитини, яка підкаже, як почувається дитина, розмовляючи з вами.

Підтримка та похвала

Прояви підтримки можуть бути не тільки на словах, але й у вигляді усмішки, обіймів, погляду тощо.

Тон голосу

Обирайте правильний тон голосу, розмовляючи на делікатні для дитини теми.

Емоційне включення

Під час розмови проявляйте власні почуття щодо теми, яку ви обговорюєте.

Робіть паузу

Під час розмови дайте можливість дитині подумати, просто помовчати, не вимагайте негайної відповіді.

Фахівці виділяють п’ять найпоширеніших характеристик ролі батьків у проблемних ситуаціях:

  • «слідчий» - тільки запитання
  • «священник» - тільки повчання та поради
  • «прокурор» - тільки звинувачення
  • «директор» - тільки накази та вказівки
  • «психолог» - веде діалог, виявляє бажання вислухати, спокійний, говорить тільки те, що сам відчуває, бачить і хотів би змінити, бажає почути, що хотів би підліток.

Що не варто робити батькам під час спілкування зі своєю дитиною

  • Ігнорувати («Почекай, не до тебе зараз…»)
  • Віддавати накази («Замовкни! Негайно зроби це!...»)
  • Погрожувати («Ще раз це повториться, я тебе…»)
  • Читати мораль, повчати («Ти повинен…»)
  • Давати відразу готові рішення («А ти зроби ось так…А я в твої роки…»)
  • Критикувати, ображати («Знову зробив все не так…Незграба…»)
  • Наводити свої здогадки («Я знаю, що все це через…Мабуть, знов ти…»)
  • Проводити розслідування («Де був,…з ким…, що робив… чого мовчиш…»)
  • Залякувати під час бесіди
  • Нагадувати минулі провини
  • Наводити у приклад інших дітей
  • Говорити, що це погано, не пояснюючи чому
  • Вести монолог, а не діалог.
Кiлькiсть переглядiв: 95