2014-12-05
У нашому ліцеї кожну середу проходять виховні заходи на різні теми. Цього тижня у нас відбувся захід на тему «Українська мова і сучасність», присвячена Дню української писемності та мови. У цьому році цей день був приурочений ще до одного свята, Дня Тараса Григоровича Шевченка.
Указ №1241/97 “Про день української писемності та мови”. В указі зазначено: “Установити в Україні День писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця ”.
Особливості відзначення свята:
9 листопада 1997 року цей день був визначений як українське свято рідної мови, саме в день Святого Нестора Літописця. Сьогодні, щоб мотивувати націю були створені найрізноманітніші конкурси присвячені дню української писемності, один з яких найменований в честь Петра Яцика, у якому в цьому році брали участь наші учениці Гончаренко Альона, Шкаріна Анастасія.
На наш виховний захід завітала миколаївська поетеса Н.В.Іванова (Ткаченко Н.В.)- директор обласної юнацької бібліотеки, яка пише вірші українською і російською мовами. Багато її віршів покладено на музику. Пісні виконують народні співці та знамениті ансамблі м.Миколаєва.Твори Наталії Вікторівни вразили своєю звучністю та душевністю. Улюблені теми для написання віршів та пісень нашої гості – про кохання, тематика рідного міста, рідного краю, про Україну.
Наталію Вікторівну можна по праву назвати патріотом своєї країни, оскільки такі вірші може писати лише закохана та віддана громадянка. Гостя не лише читала авторські твори, а й презентувала декілька кліпів знятих на пісні, слова котрих були теж написані нею.
Вкінці заходу презентували свої вірші учениці ліцею. Кальмус Анастасія зачитала патріотичний вірш про Україну, написаний її бабусею, Петросян Сюзана - авторський вірш на актуальну в наш час тему війни, де описала всі почуття які у неї викликає втрата молодого покоління на полі бою, Дениско Ніна - вірш про рідне місто Миколаїв.
Гостею було сказано наставниче слово до юних талантів нашого ліцею. В свою чергу, учні подякували за чудовий екскурс в простори української писемності.
Байдужість
Як тяжко тим , що душу відають не нащо
Як тяжко тим, що борються за свободу нашу
Чому одні це розуміють, а інші ні?
За що, так життя з ними?
Що,не хочуть жити? Чи не хочуть навчатись?
Чи не хочуть бути разом із родиною?
Ні одні вони хоробрі та сміливі
Ні одні вони розуміють та захищають
Нашу Славну ,Рідну Батьківщину,
Лиш вони не байдужі,а всі інші …
Днями місяцями матери проливають сльози,
Що ось-ось вернеться мій синочок.
Одні вертаються ,а інші вмирають сльозами на очах,
Не побачивши сім’ю свою.
Душа ридає, а серце плаче
О, Боже збережи та захисти
Наших братів та чоловіків
Нехай повертаються живими.
Петросян Сюзана